Na hřišti a v parku - На майданчику та в парку

na hřišti a v parku	на майданчику та в парку	[na majdančyku ta v parku]
Půjdeme na hřiště.	Ходімо на майданчик.	[Chodimo na majdančyk]
Půjdeme na hřiště?	Підемо на дитячий майданчик?	[Pidemo na dyťačyj majdančyk]
Půjdeme do parku.	Ходімо в парк.	[Chodimo v park]
Půjdeme do parku?	Підемо в парк?	[Pidemo v park]
Půjdeme na procházku.	Підемо гуляти.	[Pidemo huljaty]
Půjdeme na procházku?	Підемо гуляти?	[Pidemo huljaty]
Dneska je krásně.	Сьогодні - гарно.	[Sohodni - harno]
Dneska je hezké počasí.	Сьогодні хороша погода.	[Sohodni choroša pohoda]
Dneska je ošklivo.	Сьогодні неприємна погода.	[Sohodni nepryjemna pohoda]
Dneska hodně fouká.	Сьогодні дуже вітряно.	[Sohodni duže vitrjano]
Je vám taky takové horko?	Вам теж спекотно?	[Vam tež spekotno]
Je vám taky taková zima?	Вам теж холодно?	[Vam tež cholodno]
Ano, strašně.	Так, дуже.	[Tak, duže]
Ani ne.	Зовсім ні.	[Zovsim ni]
Je mi dobře.	Мені добре.	[Meni dobre]
Bydlíte tady dlouho?	Ви давно тут живете?	[Vy davno tut žyvete]
Líbí se vám tu?	Вам тут подобається?	[Vam tut podobajeťsja]
Je to tu pěkné.	Тут добре.	[Tut dobre]
Nestěžuju si.	Я не жаліюсь.	[Ja ne žalijus]
Žijeme tu už...	Ми живемо тут вже...	[My žyvemo tut vže]
To je vaše dcera?	Це ваша донька?	[Ce vaša doňka]
To je váš syn?	Це ваш син?	[Ce vaš syn]
To jsou vaše děti?	Це ваші діти?	[Ce vaši dity]
Jak se jmenuje?	Як його звуть? Як її звуть?	[Jak joho zvuť Jak jiji zvuť]
Jak se jmenují?	Як їх звуть?	[Jak jich zvuť]
Kolik mu je?	Скільки йому років?	[Skilky jomu rokiv]
Kolik jí je?	Скільки їй років?	[Skilky jij rokiv]
Kolik jim je?	Скільки їм років?	[Skilky jim rokiv]
Můžou si spolu hrát?	Вони можуть погратися?	[Vony možuť pohratysja]
Pojď se houpat.	Біжи на гойдалку.	[Bižy na hojdalku]
Pojď na klouzačku.	Біжи на гірку.	[Bižy na hirku]
Pojď na pískoviště.	Біжи в пісочницю.	[Bižy v pisočnycju]
Máš hezké bábovky.	У тебе гарні пасочки.	[U tebe harni pasočky]
Můžu si to půjčit?	Можна це взяти?	[Možna ce vzjaty]
To je váš pes?	Це ваш собака?	[Ce vaš sobaka]
To je váš pejsek?	Це ваш песик?	[Ce vaš pesyk]
Je to pes, nebo fena?	Це хлопчик чи дівчинка?	[Ce chlopčyk čy divčynka]
Je krásný. Je krásná.	Красивий. Красива.	[Krasyvyj Krasyva]
Můžu si ho pohladit? Můžu si ji pohladit?	Можна його погладити? Можна її погладити?	[Možna joho pohladyty Možna jiji pohladyty]
Nekouše?	Не кусається?	[Ne kusajeťsja]
Je to ještě štěně.	Він ще цуценя. Вона ще цуценя.	[Vin šče cucenja Vona šče cucenja]
Nehlaď ho přes uši.	Не гладь його по вухах.	[Ne hlaď joho po vuchach]
Nemá to rád. Nemá to ráda.	Йому це не подобається. Їй це не подобається.	[Jomu ce ne podobajeťsja Jij ce ne podobajeťsja]
Moc vám nerozumím.	Я погано вас розумію.	[Ja pohano vas rozumiju]
Česky se teprve učím.	Я лише вивчаю чеську.	[Ja lyše vyvčaju česku]
To nevadí.	Усе гаразд.	[Use harazd]
Řeknete to pomaleji, prosím?	Скажіть, будь ласка, трохи повільніше.	[Skažiť, buď laska, trochy povilniše]
Opravdu?	Справді?	[Spravdi]
To je zajímavé.	Це цікаво.	[Ce cikavo]
To se stává.	Так буває.	[Tak buvaje]
To je škoda.	Шкода.	[Škoda]
Co se dá dělat.	Нічого не вдієш.	[Ničoho ne vdiješ]
Chodíte sem často?	Ви часто буваєте тут?	[Vy často buvajete tut]
Chodíš sem často?	Ти часто буваєш тут?	[Ty často buvaješ tut]
Jsem tu skoro každý den.	Я тут майже щодня.	[Ja tut majže ščodnja]
Občas ano.	Інколи так.	[Inkoly tak]
Ne, jsem tu poprvé.	Ні, я тут вперше.	[Ni, ja tut vperše]
Co děláte?	Що ви робите?	[Ščo vy robyte]
Jsem student. Jsem studentka.	Я студент. Я студентка.	[Ja student Ja studentka]
Studuju...	Я вивчаю...	[Ja vyvčaju]
Teď pracuju jako...	Зараз я працюю (ким)...	[Zaraz ja pracjuju (kym)]
Ale to není můj původní obor.	Але це не моя спеціальність.	[Ale ce ne moja specialnisť]
Problém je, že...	Проблема в тому, що...	[Problema v tomu, ščo]
Problém je, že nemluvím dobře česky.	Проблема в тому, що я погано розмовляю чеською.	[Problema v tomu, ščo ja pohano rozmovljaju českoju]
To není pravda.	Це неправда.	[Ce nepravda]
To je milé.	Це так мило.	[Ce tak mylo]